Найпоширенішою патологією сечостатевої системи у чоловіків вважається запальне захворювання передміхурової залози. Якщо вірити статистичним даним, то простатит діагностується у кожного 10 пацієнтів зрілого віку. Без адекватного лікування хвороба швидко прогресує, призводить до серйозних ускладнень та відбивається на сексуальному житті чоловіка.
Симптоми захворювання
Будь-яке захворювання легше піддається терапії, коли його було діагностовано на початковій стадії. Простатит проходить як у гострій, так і в ускладненій формі - хронічній, що виникає у разі занедбаності запалення простати. Симптоми та лікування хвороби відрізняються і залежать від її стадії та типу. При гострому перебігу патології чоловік відчуває:
- Утруднене сечовипускання. Одна з перших ознак - це проблеми з проходженням урини через звуження сечоводу. На ранніх стадіях простата починає збільшуватись у розмірах і злегка здавлює протоки.
- Болісні відчуття внизу живота, які найчастіше турбують після фізичних навантажень або наприкінці дня. Болі за відчуттям та інтенсивністю різні: можуть бути тягнутими, ріжучими, ниючими. Потім вони поширюються по мошонці та статевому члену, а при дефекації віддають у пряму кишку. Захворювання провокує виникнення запорів, які лише посилюють запальний процес у передміхуровій залозі.
- Участене сечовипускання. Чоловік, який раніше не прокидався для випорожнення сечового міхура, може на початку захворювання ходити до туалету 1-2 рази на ніч. З переходом простатиту в іншу форму позиви до сечовипускання зменшуються. Складається враження переповненості сечового міхура, а після відвідування туалету – неповного спорожнення.
- Візуальна зміна урини. Вже ранніх стадіях розвитку патології у сечі можна знайти домішки гною чи крові.
- Виникнення сексуальної дисфункції. Чоловіки відчувають проблеми з ерекцією та різкі болі при сім'явипорскуванні.
- Тривале підвищення температури тіла в районі 39 градусів, яке супроводжується ознобом, слабкістю та ломотою в тілі.
Більшість симптомів захворювання проявляється чітко. Завдання чоловіків – уважно стежити за станом свого організму та його змінами, не пропустити перші ознаки та не дати патології перерости у хронічну стадію.
Перші прояви запалення передміхурової залози у чоловіків у занедбаній формі практично такі ж, як і при гострій фазі захворювання. Але до них приєднуються такі симптоми, як:
- Зниження лібідо, зникнення ерекції у процесі статевого акту, виявлення крові у спермі.
- Часті позиви до сечовипускання, почуття розпирання в сечовому міхурі, білі пластівці в уріні. При загостренні чоловік може бути повністю позбавлений здатності до випорожнення сечового міхура, оскільки простата, що запалилася, блокує прохід сечі в уретрі.
- Депресивний стан, безсоння чи сонливість. Чоловіки, які страждають на таке захворювання, як простатит, нерідко відчувають напади гніву або агресії, пов'язані з психоемоційним розладом.
Щоб уникнути помилки у постановці правильного діагнозу, має сенс обстежитися у кількох лікарів та різних установах. Симптоми та лікування простатиту, як і будь-якого іншого захворювання сечостатевої системи, – не те питання, при вирішенні якого треба зволікати чи економити на здоров'ї.
Причини розвитку
Визначити основну причину виникнення патології неможливо. У той же час провокуючих факторів не так вже й мало, кожен із них дуже серйозний, особливо з огляду на чоловічу звичку нехтувати здоров'ям. Основні причини:
- Утворення застійних явищ у тазовій ділянці. Вони характеризуються уповільненим кровообігом, у якому погіршується харчування тканин, виникає набряк і порушується функціонування капілярів.
- Переохолодження. Перемерзнувши навіть один раз, чоловіки самі провокують розвиток запалення передміхурової залози.
- Малорухливий спосіб життя, при якому чоловіки годинами сидять в одній позі. Не менш шкідливим фактором є робота, пов'язана з вібрацією (трактористи, водії). При постійній трясці травмується промежину, і відбувається ослаблення органів, що у тазовій області, що створює додаткові умови початку запалення.
- Перенесені венеричні захворювання. Інфекції, що передаються статевим шляхом, не можуть обминути простату. Навіть після лікування імунітет знижується, і передміхурова залоза стає вразливою.
- Затримка випорожнення. Запор створює підвищену напругу при спорожненні прямої кишки, що травмує простату. Додатково посилюються застійні явища, і відбувається зворотне всмоктування токсинів, у тому числі і близько розташованої передміхурової залози.
- Крайнощі в інтимному житті. Дефіцит та надлишок сексу однаково негативно впливають на репродуктивне здоров'я. При надмірній активності простата зношується, а помірність посилює застій у ній.
- Переривання статевого акту. Як метод контрацепції воно визнано неефективним і таким, що підриває чоловіче здоров'я. Спроби контролювати фізіологічний процес, який вже запущено, є дуже шкідливими.
- Зловживання алкогольними напоями, неправильне харчування. Ці два фактори ведуть до набряку простати та виникнення злоякісних новоутворень.
- Урологічні захворювання. Через тісний анатомічний зв'язок зі статевою системою запальні процеси в сечовивідній системі можуть проникнути трохи нижче і торкнутися простати.
Завдяки виявленню причин, що сприяли розвитку запалення, уролог індивідуально підбирає лікування, при цьому виключаючи несприятливі фактори.
Методи лікування
Терапія запалення передміхурової залози обов'язково має бути комплексною. Після діагностування захворювання лікар зазвичай призначає індивідуальну схему лікування. Для досягнення позитивного ефекту пацієнту потрібно не менше 4-6 місяців. На сьогоднішній день для лікування застосовується безліч різних способів, що включають медикаментозну терапію, використання фізіотерапевтичних процедур і масажу. В офіційній медицині ці методи визнані найбільш ефективними та безпечними для здоров'я сильної статі.
Не менш важливим заходом вважається кваліфікована психотерапія, оскільки постійні болючі відчуття і проблеми в інтимному житті негативно позначаються не тільки на загальному самопочутті хворого, але і на його психологічному стані.
Медикаментозна терапія
Оперативне лікування показане в тих випадках, коли медикаментозні заходи не привели до результату або передміхурова залоза блокує відтік урини. Хірургічне втручання може призвести до безпліддя, тому не призначається молодим чоловікам.
Антибактеріальна терапія проводиться при інфекційному простатиті. Коли причиною патології є не бактерії чи віруси, лікування антибіотиками вважається безглуздим. Для розслаблення м'язів простати, поліпшення відтоку сечі та зняття болю в районі промежини використовують альфа-адреноблокатори.
Зменшити больові відчуття та усунути м'язову напругу в тазовій ділянці допоможуть міорелаксанти. Тяжкохворим пацієнтам призначають крапельниці з діуретиками, що сприяють рясному виділенню урини і запобігають подальшій інтоксикації організму.
Курс лікування слід пройти остаточно, навіть якщо симптоми захворювання зникли повністю. Ознаки простатиту нерідко пропадають на початку антибактеріальної терапії, але при припиненні лікування переходять у хронічну форму.
Простатит небактеріального характеру потребує іншої схеми терапії. Вона полягає в прийомі анальгетиків та жарознижувальних препаратів.
Одночасно з основним лікуванням уролог призначає підтримуючу терапію, яка має на увазі постільний режим, рясне питво та прийняття сидячих ванн. Пацієнти повинні дотримуватися дієти, обмеживши вживання алкоголю, кофеїну, жирної та гострої їжі.
При хронічному запаленні передміхурової залози найбільш ефективний засіб – регулярний масаж простати, який знижує ймовірність повторного запалення. Курс лікування складається із 10 сеансів. Протипоказанням до проведення процедур вважається рак прямої кишки та загострення простатиту.
Фізіотерапія застосовується не тільки як лікування, але і з метою профілактики. Вона покращує кровообіг, підвищує м'язовий тонус, прискорює регенерацію тканин, збільшує проникність клітин. Заборонено використання цього методу при високому артеріальному тиску, температурі, епілепсії, раку, сечокам'яній хворобі, анемії, захворюваннях нирок та серцево-судинної системи.
Застосування ректальних свічок зменшує негативний вплив на роботу внутрішніх органів. Супозиторії можуть містити антибіотики, лікарські трави, спазмолітики. Вони усувають набряк, знімають запалення та відновлюють сечовипускання.
Народні методи
Терапія патології в домашніх умовах за допомогою рецептів нетрадиційної медицини ефективна лише на ранній стадії. Існує чимало способів, що усувають основні симптоми запалення:
- Смажене насіння гарбуза (500 г) перекручують на м'ясорубці, потім додають мед (200 г) і ретельно перемішують. З гарбузово-медової суміші роблять кульки розміром не більше волоського горіха. Їх розсмоктують за півгодини до кожного прийому їжі по 1 штуці протягом 2-3 хвилин. Засіб зберігають у холодильнику. Гарбузове насіння містить велику кількість цинку, необхідного для підтримки нормального функціонування сечостатевої системи.
- Подрібнену та підсушену кору осики (100 г) кладуть у півлітрову банку та заливають горілкою (200 г). Ємність щільно закривають, залишають наполягати у темному місці. Через два тижні настойку проціджують і вживають по 20 крапель, розведених в чверті склянки води, 3 рази на день до їди.
- Мед (1 ч. л. ), яйце (1 ч. л. ) змішують з житнім борошном (3 ст. л. ), роблять із тіста тонкі супозиторії, діаметр яких повинен бути не більше 1 см. Свічки зберігають у холодильнику. Вранці та ввечері їх вставляють в анус після спорожнення прямої кишки. Курс лікування – близько 4 тижнів, потім роблять перерву та повторюють терапію.
- Невеликі цибулини (3 шт. ) натирають на дрібній тертці, заливають окропом (3 ст. ) та настоюють добу. Відвар приймають по 50 мл через кожну годину.
- Соснові гілки (200 г) разом із кип'яченою водою (2 л) томлять на повільному вогні 2-3 години. Після кип'ятіння відвар перетворюється на екстракт. Готують такий концентрат безпосередньо перед прийняттям теплої ванни. Рівень води не повинен бути вищим за середину грудей. Лікарським засобом протягом 15 хвилин розтирають область малого тазу доти, доки з'явиться почервоніння. Терапію проводять щодня протягом 2 тижнів. Ванни мають протимікробну дію, знеболюють і покращують сечовідтік.
Якою б гарною дією не мали народні засоби, їм складно змагатися з досягненнями фармакології. Найправильнішим і найрезультативнішим рішенням буде комплексний підхід до лікування простатиту.